Тарас Шевченко і Кава

Кавою Тарас Шевченко захопився в Академії мистецтв. Кава піднімала тонус й підтримувала працездатність студентів-художників.

Часто за величчю постаті, ми можемо не помічати дрібниць і вподобань, які характеризували її смаки. Захоплення Тараса Шевченка кавою можна простежити у кількох його творах.

“...великолепной терассе, украшенной столами с чайными приборами и несколькими пузатыми самоварами и кофейниками. Не успел я кончить вторую чашку светло-коричневого суропа со сливками, как грянул вальс”. “На небольшом круглом столике,- пише Шевченко в повісті “Прогулка с удовольствием...”,-она поместила все: и кофейник, и кофейничек, и кипяченые сливки в миниатюрных горшочках, и булки, и булочки, и сухари, и сухарики, и, наконец, две большие черные сигары и зажигательные спички”. Згадки у повісті “Музыкант”

Ще одного разу кава згадується у іншій повісті. (Свою прозу Т.Г. Шевченко тоді писав російською),

“...он переправился через Днепр до восхода солнца, а в Бровары приехал к тому самому часу, как туркеня-смотрительша нраздувала в сенях на очаге огонь для кофейника. Выпивши за умеренную цену стакан кофе и взявши, тоже за умеренную цену, бутылочку броварського ликеру (изобретение той же туркени-смотрительши)...” Кава згадується і в повісті “Близнецы”:

А яка кава на вашу думку смакувала б Тарасу Шевченку сьогодні? Лате, капучіно, чи можливо міцна кава по-турецьки?

Діліться матеріалом з друзями та своїми думками, про те, який напій найкраще б підійшов кобзарю у ХХІ ст.